Чому Мирненська сільрада до цього часу не об’єдналася з Біляївкою?

Рівно рік тому Мирненська сільрада виявила ініціативу та захотіла приєднатися до Біляївської громади. Однак до цього часу остаточно це питання не вирішили. В чому причина? Про це розгорнутий коментар директроки Одеського центру місцевого самоврядування Юлії Молодожен. 

– Перш ніж прокоментувати ситуацію, що склалася з приєднанням сільських рад до Біляївської громади, хочу нагади вашим читачам історію формування громад в Біляївському районі. Це важливо, оскільки процес створення громади передбачає чітку послідовність процедур і має відповідати певним критеріям.

Умовно кажучи, створювати громаду – це як будувати дім: який фундамент ви закладете, стільки він і простоїть; сплануєте багато кімнат – чи зможете ви їх обслуговувати; якщо дім великий – чи взмозі ви будете сплачувати комуналку. Так і створення громади – її майбутня конфігурація має бути прорахована за економічним потенціалом і фінансовими показниками, оскільки об’єднання територій – це відповідальність місцевої влади перед мешканцями за їх майбутні комфортні умови проживання.

На фото: Юлія Молодожен

Коли у 2014 році розпочалася реформа місцевого самоврядування, яка більш відома як децентралізація, обласна державна адміністрація згідно з законом та Методикою формування громад повинна була розробити перспективний план (карту) формування спроможних громад на всю територію області, а обласна рада його схвалити. Спроможність передбачає, що коли створюється громада, в ній концентрується достатньо ресурсів (люди, земля, будівлі, гроші), щоб існувати без суттєвої державної підтримки. Тобто громада повинна сама заробляти гроші (залучати інвесторів, збирати місцеві  податки ), а не ходити з протягнутою рукою і просити гроші у держави.

Такими мали б бути спроможні громади Біляївського району ОДРМС

У проекті перспективного плану 2015 року, розробленому ОДА, Біляївський район пропонувалося розподілити на 5 громад (див. малюнок вище – примутка редакції) з центрами в Біляївці, Августовці, Нерубайському, Великодальницькому та Теплодарі, і саме так, розуміючи майбутню конфігурацію, повинно було відбуватися добровільне створення громад. Проте варіант перспективного плану 2015 року, який охоплював всю територію області,  не був схвалений обласною радою, що обумовило формування громад виключно за принципом добровільності у будь-якій конфігурації, не завжди враховуючи принцип спроможності.

Оскільки процес створення громад поки що є добровільним, у 2015 році на пропозицію Біляївки створити громаду у складі Біляївської міської, Граденицької, Кагарлицької, Троїцької, Яськівської, Майорівської та Маяківської сільських рад відгукнулася лише Майорівська сільська рада. Таким чином у 2015 році була створена Біляївська об’єднана громада.

У 2016 році добровільно на вибори вийшла Яськівська громада, яка об’єднала Яськівську і Троїцьку сільські ради, а у 2017 році створилася Маяківська об’єднана громада, до складу якої увійшли Удобненська сільська рада Білгород-Дністровського району та Надлиманська сільська рада Овідіопольського району. Тобто саме у таких конфігурація ці громади були затверджені у перспективному плані. Таким чином первинна конфігурація громад Біляївського району, запропонована облдержадміністрацєю, була порушена, і відповідальність за створені громади взяли на себе ради, які їх створили.

Процес створення громад передбачає як об’єднання рад навколо майбутнього центру громади, так і приєднання до вже створених об’єднаних громад. Біляївська громада, проіснувавши 3 роки, продемонструвала гарні результати роботи. Бюджет громади зріс з 39 мільйонів у 2015 році ( до об’єднання) до 101 мільйона у 2018 році. При чому власні доходи ( ті, які громада заробляє сама, без підтримки держави) зросли з 29 мільйонів у 2015 році до майже 70 мільйонів. В селах, що увійшли до громади відремонтовано низку соціально значущих об’єктів (клуб, ФАПи, вуличне освітлення, частина доріг та тротуарів), громадою закуплена сучасна комунальна техніка тощо.
Тому логічним є той факт, що мешканці сусідніх сіл вирішили приєднатися до цієї громади, про що ухвалили відповідні рішення, які базувалися на результатах громадських обговорень.

2018 рік, депутати Біляївської міської ради одностайно ухвалили рішення про приєднання сіл Мирненської сільради Біляївка.City

 

Як відомо, бажання приєднатися виявили Мирненська, Кагарлицька та Граденицька сільські ради. Проте процес їх приєднання загальмувався з однієї вагомої причини – незатвердження перспективного плану.
Якщо звернути увагу на ст.8.1 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», то там чітко прописано, що «добровільно приєднатися до об’єднаної територіальної громади, визнаної спроможною …, має право суміжна сільська, селищна територіальна громада, яка відповідно до перспективного плану …області належить до цієї об’єднаної територіальної громади».

Це означає, що приєднання Мирненської, Кагарлицької та Граденицької сільських рад до Біляївської громади можливо лише у тому випадку, якщо вони зазначені в перспективному плані, а план цей затверджений Кабінетом Міністрів України.
Що ми маємо на теперішній час. Як я вже казала, перспективний план області містить лише контури об’єднаних громад, які створилися за фактом, але без перспективи розширення (див. рис.2).

 

Чинний перспективний план ОДРМС

У вересні 2018 року обласна рада внесла зміни до перспективного плану, де додала до контурів існуючих громад, сільські ради, які документально підтвердили своє бажання приєднатися до Біляївської громади. Згідно з чинної процедури обласна державна адміністрація надіслала до Кабінету Міністрів України ці зміни. Тепер ми всі очікуємо, коли Кабінет Міністрів (а це низка профільних міністерств) погодять перспективний план шляхом затвердження відповідного розпорядження.

Думаю, що це вже відбудеться незабаром, оскільки всі погодження міністерств отримані, і документи готуються до затвердження. Тому у березні область має отримати затверджений перспективний план. Проте він знову не буде покривати всю область, і тим радам, які захочуть приєднатися до існуючих громад, знову треба буде ініціювати внесення змін до перспективного плану. Всього цього можна було б уникнути, якби обласна рада не ігнорувала вимоги закону і схвалила перспективний план, який покриває всю територію області в одному із трьох раніше запропонованих облдержадміністрацією варіантів.